- Бабусю, а як мені зрозуміти, що я закохалася?
- Дуже просто, внучко. Ти пам'ятаєш, як ви познайомилися?
- Звичайно, бабусю. Я пам'ятаю не тільки наше знайомство, але й кожну зустріч: як ми перший раз посміхнулися один одному, як перший раз узялися за руки, як поцілувались. Знаєш, бабусь, я навіть пам'ятаю все-все-все, про що йому розповідала; над якими його жартами сміялася; як готувалася до кожного побачення; у чому була одягнена, щоб йому сподобається. Це любов, бабусю?
- Ні, внучко. Любов – це коли пам'ятаєш, в чому він був одягнений на побаченнях. А якщо пам'ятаєш себе – це закоханість. Склади ляльки в ящик, внучко.

- Бабусю, скажи мені, коли наступає час розлучатися? Може, краще іти після першої ж ночі, поки ще немає надій, що не виправдалися, не чекаючи з'ясування відносин, залишивши на пам'ять тільки збентежений приємний спогад? Або після багатьох і багатьох ночей, коли все само потихенеко зникне, невідомо куди і чому?
- Тут все дуже просто, внучка. Йти треба не після якоїсь певної кількості ночей, а після першого ж ранку, коли тобі не захочеться встати раніше і приготувати йому сніданок. Дай йому чаю, поцілуй на прощанні і закрий двері.

- Бабусю, він мені до сих пір сниться.
- Внучко, пригадай торішній сніг. - При чому тут торішній сніг? Я поради у тебе хотіла спитати, а не про погоду поговорити!
- А я тобі, внучко, її вже дала. Якщо ще болить, якщо ще не до кінця забулося, якщо здригається ще усередині, то ти скажи про себе в думці: «Торішній сніг». І відносся до того, що у вас було, точно так. Неможливо зберегти сніжинку влітку, внучко, - приходить і їй час розтанути. І хоч тобі зараз в це важко повірити, але обов'язково випаде новий сніг. Просто довірся часу і дочекайся його, нового, свіжого, чистого, першого снігопаду. Але якщо ти ще сумуєш по тому, що пройшло, повторюй про себе: «торішній сніг, торішній сніг, торішній сніг»...

- Бабусю, я боротимусь за свою любов. Я не віддам його просто так. Не опущу руки, не здамся без бою!
- Внучко, чи знаєш ти таку улюблену гру шкільних масовиків-витівників, коли треба бігати навколо стільців, яких завідомо на один менше, ніж тих, що грають, а коли закінчиться музика, потрібно встигнути зайняти стілець першим? Внучко, адже ти граєш саме в цю гру, коли намагаєшся "боротися". Навіщо ж бігати удвох, а то і утрьох навколо одного стільця, намагаючись перехитрити суперниць і зайняти його першим; смішити тих, що оточують, злитись і нервувати? Озирнись навколо - біля стінки стоїть багато інших незайнятих стільців. Ти ж вже доросла, внучко, пора перестати грати в дитячі ігри.

- Бабусь, чому мені так боляче? Я ревную буквально до кожного вимовленого ним жіночого імені. Коли він не піднімає трубку, я тут же уявляю собі, що він з іншою. Коли він розповідає про якусь жінку, я відразу починаю думати: чи «було?». Ревную до тих, що «були», до друзів, колег на роботі, до випадкових стрічних. Як перестати себе мучити, бабусю?
- Внучко, ревнощі – це брехливе відчуття. Ти не ревнуєш, ти боїшся втратити. Але ти не бійся, внучко, це безглуздо. Тому що якщо приводу для ревнощів немає, то ревнувати не потрібно, а коли привід вже є, то запізно.

- Бабусю, я не знаю, як сказати йому, щоб не зробити боляче. Він не заслужив банального «давай залишимося друзями». Він хороший, а мені доведеться поступити з ним жорстоко. Що мені робити, як сказати йому, що між нами все скінчено?
- Внучко, запам'ятай: у останній фразі, яку ти скажеш чоловікові при розставанні, він повинен почути не тільки неминучу жорстокість, але і подяку за все те хороше, що у вас було. Адже коли він згадуватиме тебе, він обов'язково згадуватиме і ваше розставання. І якщо ти хочеш, щоб він при згадуванні тебе посміхався, не з'ясовуй відносин при прощанні. Скажи йому тільки одне: "Мені більше не потрібна твоя присутність, щоб любити тебе". І все, йди.

- Бабусю, я не знаю, чи потрібно йому все розповісти. Начебто і нічого такого не було, але раптом він дізнається? І признаватися ніби немає в чому, але і розповісти не можу. І як я можу вимагати від нього бути чесним зі мною, якщо сама починаю щось приховувати і недоговорювати?
- Внучко, запам'ятай три простих правила. Перше: ніколи, і ні за яких умов не одурюй його. Друге: ніколи, і ні за яких умов не зраджуй йому. І третє: якщо вже обдурила і зрадила, то ніколи, ні за яких умов не розповідай йому про це. Тільки пам'ятай, внучко, як би тобі ні хотілося, але останнє правило слідує тільки за першими двома.

- Бабусю, я не розумію, що відбувається: він раптом кудись пзник. Все було добре, а потім так раптово, без пояснень просто зник. Я його вже не бачу, мовчить телефон, і ми навіть випадково не бачимось. Може, щось трапилося? Або я образила його ненароком? Може, варто подзвонити і поговорити, з'ясувати, що ж все-таки відбувається?
- Внучко, не варто, повір мені. Адже ти і сама знаєш відповідь, тільки не хочеш собі в цьому признатись. Він не дзвонить, тому що не хоче – все дуже просто. Запам'ятай, до тих пір, поки чоловік зацікавлений в жінці, він не зникне. Він обриватиме телефон, караулитиме біля під'їзду, організовуватиме випадкові зустрічі. І ніякі причини, навіть найвагоміші, не стануть причиною того, що його не буде поряд, якщо він цього захоче. І якщо ти не хочеш примушувати його брехати у відповідь на твоє питання про те «чому він пропав з твого життя», про те, що був зайнятий або багато роботи, то краще не питай. І якщо не шукаєш зайвого приводу зробити собі ще гірше, почувши правду, то теж не питай. Адже ти і так знаєш відповідь.

- Бабусю, ну як ти не розумієш? Це ж справжня любов, з першого погляду! Саме така, про яку більшість людей мріють все життя, але так і не дочекаються; про яку написано сотні книг і тисячі віршів. І яка різниця, що ми знайомі тільки декілька днів? Я ж відчуваю, що вона справжня. Я ж жити не можу без нього! Ну, як ти не розумієш, що я повинна, я просто повинна бути з ним. І до біса будинок, роботу, все моє життя, що склалося до нього. Це справжня любов, подарунок долі, розумієш?
- Дурненька моя. Ти зараз не розумієш, що я кажеш. І тобі це не сподобається, ти сперечатимешся і доводитимеш. На жаль, дурість втрачається разом з красою і молодістю. Але запам'ятай, внучко, кохання – це роки, прожиті разом. Ти зрозумієш це потім, якщо не встигнеш наробити помилок.

- Бабусю, а яким повинен бути ідеальний коханець? Я маю на увазі в ліжку, що він повинен робити або не робити, щоб жінка зрозуміла, що поряд з нею самий-самий найкращий у всьому світі? Він повинен бути ніжним і терплячим чи пристрасним і наполегливим? Уміти багато і часто, або рідко, але влучно, так, щоб потім жінка роками подругам хвалилась?
- Внучко, запам'ятай те, що я тобі зараз скажу: поки ти молода і ще можеш уникнути багатьох розчарувань із-за спроб порівнювати і оцінювати. Ідеальний коханець не оцінюється по кількості оргазмів, зовнішній привабливості, знанню Камасутри або техніці виконання. Ти зрозумієш, що поряд з тобою той самий ідеальний і кращий у всьому світі, коли ти перестанеш помічати інших. Коли ти зловиш себе на думці, що за той час, коли ви були разом, ти не можеш пригадати жодної чоловічої особи, жодної фігури. Коли точно знатимеш, відчуватимеш всім тілом, що більше ніколи не зможеш лягти в ліжко з кимось іншим.От тоді ти зрозумієш, що зустріла ідеального коханця, тоді, коли відчуєш значення слова «вірність».

100% Я повністю погоджуюсь з цим висловлюванням