Прототипами скрипки були арабський ребаб і німецька рота, злиття яких і утворило віолу. Форми скрипки встановилися до XVI століття; до цього віка і початку XVII відносяться відомі виготівники скрипок — сімейство Аматі. Їх інструменти відрізняються прекрасною формою і чудовим матеріалом. Взагалі Італія славилася виробництвом скрипок, серед яких скрипки Страдіварія і Гварнеріа в даний час цінуються надзвичайно високо. Скрипка є сольним інструментом в XVII столітті. Першими творами для скрипки вважаються: «Romanesca per violino solo є basso» Маріні з Брешиі (1620) і «Capriccio stravagante» його сучасника Фаріна. Засновником художньої гри на скрипці вважається А. Кореллі; потім слідують Тореллі, Тартіні, Пьетро Локателлі (1693—1764), учень Кореллі, що розвинув бравурну техніку скрипкової гри.
інформація взята з Вікіпедії